Пам’ять, що не згасає…
02 липня — день, який назавжди вписаний у пам’ять нашої громади. Саме цього дня, 109 років тому, на території селища Вендичани сталася трагедія — у залізничній катастрофі загинули 16 воїнів 419 полку Другої Подільської дружини, які прямували на фронт Першої світової війни.
Ми не знаємо їхніх імен, не збереглося їхніх історій. Але ми знаємо головне: вони жили. Вірили. Йшли боронити рідну землю. І навіть не дійшовши до фронту, вони вже стали Героями — бо віддали найдорожче за країну, яку любили.
Сьогодні, 02 липня, Голова ветеранської організації Людмила Рафальська та жителі селища зібралися біля могили Героїв. Тихо. Без гучних промов. Бо іноді мовчання говорить голосніше за слова. У кожному погляді, у кожній квітці — подяка. І пам’ять…
Настоятелем Храму Різдва Пресвятої Богородиці, протоієреєм Володимиром було проведено панахиду.
Нехай душі полеглих воїнів знайдуть вічний спокій.
Герої завжди в серці народу.
Вічна пам'ять Героям, які віддали життя за наше сьогодення та майбутнє.
