Поліцейські офіцери громади ІНФОРМУЮТЬ.
Протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.
Домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Види домашнього насильства та їх ознаки:
Фізичне - (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);
сексуальне - (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);
психологічне - (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);
економічне - (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Яка відповідальність настає за вчинення домашнього насильства?
Домашнє насильство є адміністративним правопорушенням, яке підпадає під дію ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас його систематичне вчинення є кримінальним злочином, за яке передбачена відповідальність згідно ст.126-1 Кримінального кодексу України.
Які існують заходи щодо протидії насильству?
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (поліцією до 10 днів; лише у випадках домашнього насильства)
Обмежувальний припис стосовно кривдника (судом до 6 місяців; у випадках домашього насильства)
Взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (поліцією; у випадках домашього насильства) Направлення кривдника на проходження програми для кривдників (судом або за згодою; у випадках домашього насильства)
Контакти служб, установ та організацій, де постраждалі особи можуть отримати допомогу у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
Телефони гарячих ліній
102, -головне управління Національної поліції;
103 - швидка медична допомога;
15-47 - Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства та насильства за ознакою статі на насильства щодо дітей. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними;
0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного) – Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
0-800-500-225 або 116-111 (з мобільного) – Національна «гаряча лінія» з захисту дітей;
0-800-213-103 – інформаційна лінія центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги;
